Цифровізація освітнього процесу в Новій українській школі

Анотація

У статті окреслено перспективи цифровізації освітнього процесу, які передбачають трансформацію змісту, методів та організаційних форм навчання з метою забезпечення якості та доступності освіти, посилення індивідуалізації та диференціації навчання в новій українській школі. Актуальність теми зумовлена зміною підходів до організації навчання в умовах реформування освіти. Аналіз літературних джерел засвідчив, що проблема інтеграції цифрових технологій в освітній процес сучасного закладу освіти потребує більш ретельного вивчення. Визначено переваги цифровізації освітнього процесу, зокрема підвищення мотивації учнів, індивідуалізація навчання,  розвиток цифрової грамотності. З’ясовано, що використання інформаційно-комунікаційних технологій робить навчання більш гнучким, дозволяє створювати індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти, враховуючи їх особисті потреби та інтереси, що сприяє підвищенню ефективності освітньої взаємодії. Проаналізовано виклики, пов’язані з технічним забезпеченням шкіл та готовністю вчителів до використання цифрових технологій у професійній діяльності. Наголошено на важливості методичної підтримки педагогічних працівників, проведення практичних занять та тренінгів з метою розвитку їх цифрової компетентності. Особлива увага приділяється умовам створення безпечного цифрового освітнього середовища. У висновку підкреслюється, що успіх цифровізації залежить від створення відповідної інфраструктури, розробки якісних цифрових ресурсів, підготовки педагогічних кадрів та активного залучення учнів до створення цифрового контенту. Цифровізація освітнього процесу в новій українській школі відкриває широкі можливості для підвищення якості навчання та розвитку учнів. Визначено основні напрями подальших наукових розвідок, зокрема, пошук ефективних шляхів цифровізації як комплексу інструментів, що оптимізують навчання, забезпечують персоналізацію освіти.