Рекреаційна діяльність як складова оздоровлення та відновлення педагога в сучасних реаліях

Автор(и)

  • Лілія Кучинська Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

DOI:

https://doi.org/10.52256/2710-3560.98.2024.98.16

Ключові слова:

рекреаційна діяльність, дозвілля, педагогічні працівники, суб’єктивне благополуччя, мотиватори, рекреаційний ресурс

Анотація

У статті визначено потенціал рекреаційної діяльності щодо відновлення та оздоровлення педагогічних працівників у сучасних непростих реаліях та обґрунтовано актуальність систематичної участі у такій діяльності.  Підкреслено нерозривний зв’язок між рекреаційною діяльністю та здоров’ям і суб’єктивним добробутом особистості. Проаналізовано багатовимірну структуру залучення до рекреаційних видів діяльності, що охоплює поведінковий, афективний та когнітивний аспекти. Окреслено низку універсальних бенефіціарних особливостей рекреаційної діяльності, зокрема релаксацію, зниження рівня напруги, підтримку оптимального здоров’я, пробудження відчуттів, наповнення енергією, покращення самооцінки та вдосконалення навичок. У статті також виокремлено компоненти  професійної готовності до застосування рекреаційного потенціалу дозвілля, серед яких мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, діяльнісно-творчий та аналітико-рефлексивний компоненти. Акцентовано особливо на внутрішній мотивації як фундаментальному аргументу для педагогічних працівників брати активну участь у різних заходах рекреаційного спрямування. Представлено фізичні (контроль за фізіологічними показниками, покращення загального стану здоров’я, попередження серцево-судинних захворювань), соціальні (перебування в компанії з іншими, зменшення відчуття самотності, розвиток соціальних навичок), психологічні (відчуття захоплення, радості, захвату, азарту, гострі пригодницькі відчуття, стрес-менеджмент, релаксація та втеча від буденних проблем, правильний баланс між роботою та відпочинком або тайм-менеджмент) та емоційні мотиватори (відчуття щастя та  добробуту, інтелектуальний розвиток, духовні цінності), що спонукають до рекреаційної активності. Визначено поняття «рекреаційного ресурсу», правильне використання якого підвищує ефективність відновлювальних показників дозвіллєвої активності. Зазначено, що рекреаційні заходи за видом активності поділяються на заняття інтелектуального рекреаційного спрямування (відвідування музеїв, бібліотек, театрів, концертних залів, клубів тощо) та фізичного або рухового характеру, що дає змогу зняти фізичну втому та відновити фізичний стан організму (заняття спортом, гімнастикою, танцями, так зване «зелене дозвілля»: піші прогулянки у міських зелених зонах, велопрогулянки, садівництво, фермерство тощо).

Біографія автора

Лілія Кучинська, Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

кандидат педагогічних наук, викладач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін

##submission.downloads##

Опубліковано

2024

Як цитувати

1.
Кучинська Л. Рекреаційна діяльність як складова оздоровлення та відновлення педагога в сучасних реаліях. НТН [інтернет]. 08, Жовтень 2024 [цит. за 26, Жовтень 2024];(98):129-36. доступний у: http://journal.org.ua/index.php/ntn/article/view/406