СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЕТНОКУЛЬТУРИ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

Сучасний етап розвитку системи вищої освіти України супроводжується створенням нової парадигми освіти. Поряд із засвоєнням загальнолюдських культурних цінностей і фахових знань цілі педагогічної підготовки студентів змінюються у напрямку орієнтації на глибоке вивчення і збереження національної, духовної скарбниці, традицій, звичаїв, творчих надбань етнопедагогіки, національної системи виховання.
З метою здійснення аналізу педагогічної проблеми готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування основ етнокультури в дітей старшого дошкільного віку були використані теоретичні методи: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення наукових джерел із проблем дослідження. Сутність поняття “готовність майбутніх вихователів до формування основ етнокультури в дітей старшого дошкільного віку” визначено як стійку характеристику особистості педагога, яка є складним особистісно-професійним утворенням, що на особистісному рівні втілене в його етнокультурі, а на професійному – у дитиноцентризмі етнопедагогічної діяльності, спрямованої на формування в старших дошкільників основ етнокультури. Готовність до формування основ етнокультури в дітей старшого дошкільного віку розглядається як результат професійно-педагогічної підготовки майбутніх вихователів у педагогічному коледжі, яка складається з когнітивного, ціннісно-мотиваційного, діяльнісного компонентів готовності. Здійснено обгрунтування кожного з визначених критеріїв готовності майбутніх вихователів, а також показників, які їм відповідають. Встановлено ключові позицій, на основі яких має ґрунтуватися підготовка майбутніх вихователів до реалізації етнокультурної діяльності.