Нові технології навчання

Стратегії формування критичного мислення в контексті медіаосвіти

Олександр Вознюк — 2023-12-17

Обґрунтовується методика розвитку критичного мислення в учасників медіаосвітнього процесу на основі орієнтальної логіки чотирьох альтернатив, що постає інноваційним освітнім ресурсом і виявляє певну наукову новизну.

Зазначається, що критичне мислення, яке характеризує особистість людини як фундаментальну мету її розвитку та йде у фарватері формування творчого мислення, у формувальному і діяльнісному аспектах постає наріжним аспектом медіаосвіти, коли навколо формування й розвитку критичного мислення учнівської молоді має будуватися цілісний медіаосвітній процес. Нездатна до критичного осмислення дійсності людина має так зване "біполярне мислення", для якого характерні максималізм, догматизм, фрагментарність, кластерність, кліповість, мозаїчність пізнання та освоєння дійсності.

Орієнтальна логіка чотирьох альтернатив фіксує гносеологічну рівнозначність усіх можливих підходів до пізнання дійсності, коли у сфері відносин логічних термінів твердження та заперечення віддається перевага всім чотирьом логічним альтернативам: 1. чи твердження; 2. чи заперечення; 3. і те, й інше одночасно; 4. ні те, ані інше. За таких умов під критичним мисленням, що має реалізовувати чотири зазначені логічні альтернативи, розуміють творче мислення, що залучає три наріжні стратегії пізнання дійсності, такі як 1) однозначна дедуктивно-індуктивна лівопівкульова, 2) багатозначна традуктивна правопівкульова, 3) парадоксальна інтуїтивно-медитативна стратегія функціонального синтезу півкуль.

Пошуки ефективної моделі освітньої діяльності: світовий досвід

Олександр Вознюк — 2023-12-17

Актуальність дослідження випливає з того, що сучасний світ входить в еру інформаційного суспільства, що зумовлює поширення тенденції науки до експонентного зростання і поновлення знань. А це позначається на феномені, який отримав назву "напіврозпад компетентностей сучасного фахівця". За таких умов розвиток сучасної педагогічної теорії і практики характеризується пошуком фундаментальних підходів до побудови освітнього процесу, який має відповідати викликам сучасного світу. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є аналіз підходів до освітньої діяльності, що дасть змогу з’ясувати тенденції розвитку сучасної освіти.

Виявлена нами логіка розвитку підходів до освітньої діяльності як у теоретико-практичному, так і хронологічному аспектах, що виявляє рух від конкретно-спеціалізованих до абстрактно-загальних підходів. Підходи до освтньої діяльності, пов'язані з інформаційно-когнітивно-афективними процесами людини, можна вважати певною проміжною сходинкою від конкретно-спеціалізованих до абстрактно-загальних. Абстрактно-загальні підходи передбачають розгляд найвищих функцій людини як представника Homo sapiens. У руслі цих підходів науковці намагаються виявити найбільш ефективні чинники побудови навчального процесу.

Перспективами подальших наукових розвідок у контексті заявленого проблемного поля дослідження вважаємо побудову розгорнутої змістової моделі зазначеного процесу з використанням розглянутих концепцій, теорій, технологій, методик освітньої діяльності.

Нормативно-правове забезпечення британських освітніх реформ неолейбористських урядів Тоні Блера

Кирило Гаращук — 2023-12-17

Вивчення позитивного закордонного досвіду в царині реформування шкільної освіти може стати одним із важливих чинників розбудови українського шкільництва. У цьому плані особливо цікавою та корисною для нас є реформаторська діяльність британських неолейбористських урядів, очолюваних Тоні Блером у 1997–2008 рр. Багаторічні послідовні реформи шкільництва, проведені блерівськими урядовцями, суттєво змінили на краще загальну ситуацію в середній освіті Сполученого Королівства. Інноваційний потенціал здебільшого продуктивних неолейбористських освітніх реформ вартий усебічного вивчення для можливого застосовування і в українських загальноосвітніх закладах. Мета статті – характеристика британського досвіду реформування загальної середньої освіти, здійсненого урядами Тоні Блера, з позиції можливостей їхнього творчого використання в українському шкільництві. Методи дослідження: теоретичні – загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, необхідні для вивчення ключових документів неолейбористських освітніх реформ урядів Тоні Блера й наукових студій із досліджуваної проблеми); конкретнонаукові – діахронний аналіз і контент-аналіз, застосовані з метою характеристики неолейбористських реформ; системно-функціональний аналіз, який дав змогу встановити теоретичне підґрунтя досліджуваних явищ; метод наукової екстраполяції, використаний для визначення перспектив можливого втілення британського досвіду структурних реформ у системі загальної середньої освіти в Україні. Загалом послідовна робота неолейбористських урядовців із структурного реформування британського шкільництва значно розширила можливості вибору освітніх послуг, їхньої персоналізації та підвищення якості навчання. Завдяки неолейбористському реформуванню британська загальна середня освіта отримала визначальні структурні перетворення на всіх рівнях функціонування. Модернізації сучасного українського шкільництва може сприяти ознайомлення з блерівським досвідом диверсифікації середньої освіти в поєднанні з неодмінним дотриманням рівних освітніх можливостей і соціальної справедливості; персоналізація навчання; неухильне перетворення школи з виключно навчального закладу на осередок громадського життя. Загальний інноваційний потенціал блерівських освітніх реформ потребує подальшого ґрунтовного вивчення й дослідження.

Особливості сприйняття особистістю творів різних видів мистецтва

Анна Гуд — 2023-12-17

У статті розглядаються проблеми розвитку художнього сприйняття особистості, зокрема художнього як учні початкових класів сприймають твори мистецтва. Автор обґрунтовує думку про значення мистецтва як засобу естетичного виховання молодого покоління. Доведено, що художньо-творче сприйняття має загальні закономірності сприйняття як відображення предметів та явищ у сукупності всіх їхніх властивостей і частин при безпосередньому впливі на органи чуттів. Найважливіші особливості сприйняття – чуттєва безпосередність, цілісність, усвідомленість, «переживання предмета» – є неодмінними в художньому сприйнятті.

Мета статті – обґрунтування психологічних особливостей творчого сприйняття учнями початкових класів творів різних видів мистецтва. Практика доводить, що залучення учнів до естетичного сприймання творів різних видів мистецтва має свою специфіку, зумовлену віковими особливостями дітей. Про це треба пам’ятати, оскільки учні початкових класів ще не можуть зосередити довільну увагу на розглядуваному. У них відсутні навички оцінної діяльності (не вміють аналізувати твір мистецтва). Це має компенсувати правильна методика організації сприймання художнього твору. Автори запропонували методичні моделі знайомства учнів із творами різних видів мистецтва. Зазначено, що, з огляду на мистецький жанр твору, вікові особливості сприймання учнями певного віку, важливо обирати ті види роботи над твором, які б допомагали зрозуміти побачене, виявити, засвоїти предмети і явища картини в тому порядку й повноті, як прагнув автор, подивитися на речі його очима, мислити його думками, переживати разом із ним, тобто, дати школярам змогу зрозуміти позицію автора та водночас виявити власний емоційно-естетичний відгук на зображене.

Автори дійшли висновку, що сприймання творів мистецтва є важливим аспектом мистецької освіти учнів закладів загальної середньої освіти. Через художні образи діти збагачують свої почуття, емоції, пізнають різноманітність навколишнього світу. Водночас творчо й емоційно розвиваються. Правильне опрацювання твору мистецтва сприяє єдності морального, розумового, естетичного виховання учнів. А тому так важливо для дітей сприймати мистецькі твори через активну естетичну діяльність.

Підвищення якості підготовки майбутніх фахівців із використанням віртуальних навчальних комплексів

Андрій Гуржій — 2023-12-17

Інженерна освіта змінюється під впливом широкого запровадження різноманітних цифрових систем. Цифровізація все частіше стає центральним питанням удосконалення інженерної освіти. Водночас відкриваючи значні перспективи, це також потребує додаткової підготовки викладачів та майбутніх фахівців. В умовах збільшення тиску на бюджети та стандартизації віртуальні навчальні комплекси створюють інноваційні методи організації навчання. Віртуальна реальність має переваги для майбутніх фахівців та викладачів, надаючи економічно ефективне, територіально незалежне, індивідуальне, стандартизоване та повторювальне навчання. Повторення є важливим компонентом підвищення якості інженерної освіти на основі встановлення великої кількості синаптичних зв’язків нової навчальної інформації з наявним досвідом. Віртуальні навчальні комплекси дають змогу майбутнім фахівцям одночасно обробляти отриману інформацію з різних позицій (замовника, користувача, контролера тощо). Хоча віртуальні навчальні комплекси не є панацеєю, вони є потужним освітнім інструментом для досягнення певної мети навчання, і їхнє упровадження в процес навчання зростає в усьому світі. Майбутнє віртуальних навчальних комплексів полягає у їхній постійній інтеграції у навчальні програми та в системи технологічних розробок, які дають змогу спільно впроваджувати інженерний досвід. Це сприятиме підвищенню якості інженерної освіти незалежно від географії та змінить інженерно-технологічну підготовку фахівців майбутнього. Було обґрунтовано структуру та методику створення віртуальних навчальних комплексів для підвищення якості інженерної освіти. Здійснено огляд ресурсів, які дозволяють викладачам створювати, а майбутнім фахівцям використовувати віртуальні навчальні комплекси. У статті представлені ідеї щодо підвищення якості навчання на основі закріплення навчальної інформації шляхом її повторного опрацювання з різних джерел та різними способами. Зроблено висновок про необхідність удосконалення освітнього процесу із застосуванням цифрових технологій.

Дослідницька складова STEM

Андрій Давиденко — 2023-12-17

Стаття присвячена проблемі використання STEM-підходів в освіті. Окрім екскурсу в історію введення цього акроніму в освітній процес, автор виокремлює в ньому ті його складові, на які треба звернути увагу під час його запровадження в педагогічну практику. В статті розглядається дослідницька складова STEM.

У статті розглянуті приклади одержання учнями знань у процесі власних наукових досліджень із фізики. Учні мають можливість перевірити дію фізичних законів. Автор наголошує на тому, що такі вправи можуть суттєво змінити ставлення учнів до природничих предметів та сприяти вибору відповідної професії.

Відомо, що людина не може засвоїти до рівня запам'ятовування всього відомого на сьогодні науці. Для професійної діяльності достатньо засвоїти базові знання. Але необхідно отримати навички дослідження явищ та процесів самостійно.

Автор аналізує проблему та пропонує її розв'язання на основі власних наукових досліджень та педагогічної практики. Цьому ж сприяє його постійна участь у міжнародних наукових конференціях, а також систематичне проведення для вчителів деяких європейських країн вебінарів із впровадження STEM, які є частиною його авторських курсів на цю тему.

Становлення «Я»-концепції майбутнього вчителя початкової школи у контексті міжособистісної взаємодії

Олександра Дубасенюк — 2023-12-17

У статті йдеться про актуальну проблему професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя у контексті розвитку «Я»-концепції педагога на підставі «суб’єкт-суб’єктної» парадигми та її аналізу у психолого-педагогічній літературі. Акцентовано на міжособистісній взаємодії суб’єктів педагогічної освіти. Розкрито сутність «Я»-концепції як достатньо усталеної системи знань, уявлень і переживань особистості, що охоплює духовне «Я», психічне «Я», соціальне «Я» і фізичне «Я». Наголошено, що для вчителя важливим є усвідомлення власного професійного «Я», яке може формуватися у процесі ідентифікації зі значущими у професійному відношенні людьми, їхніми проявами в педагогічній діяльності. Представлено результати дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до міжособистісної взаємодії у ситуації конфлікту дітей із батьками на засадах педагогіки партнерства Нової української школи. У цьому напрямі розроблено авторську модель (концептуально-цільовий, змістовий, технологічний, результативний блоки) та відповідну технологію (організаційно-цільовий, практично-діяльнісний, оцінно-рефлексивний етапи). Представлено узагальнені результати експерименту з формування готовності студентів до міжособистісної взаємодії у ситуації конфлікту дітей із батьками в особистісній, мотиваційній, оцінювальній сфері, що передбачає створення системи професійних відносин. Кількісний та якісний аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив стійку тенденцію до зростання показників досліджуваної готовності майбутніх учителів, що підтверджує ефективність запропонованих авторської моделі й технології її формування.

Застосування інтерактивних технологій на уроках мистецтва в закладах середньої освіти

Сергій Зеленюк — 2023-12-17

У статті розкрито проблеми інноваційних підходів до освітньої діяльності в закладах загальної середньої освіти. Увага фокусується на презентації власного педагогічного досвіду автора у сфері застосування інтерактивних технологій на уроках мистецтва.

Автор наголошує, що основним, базовим завданням сучасного закладу освіти є впровадження в освітній простір компетентнісної освіти, зокрема функціонування офлайн- та онлайн-ресурсів ціннісних орієнтирів освіти, кардинальне оновлення системи підготовки та супроводу компетентного вчителя для Нової української школи.

Доведено, що створення безпечного та здорового освітнього середовища, формування навичок цифрової грамотності та поведінки здобувачів освіти у Всесвітній мережі, соціально-емоційна грамотність, відповідальне ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточення, використання інформаційно-цифрових технологій є важливими завданнями для всього сучасного суспільства. Одним із шляхів реформування освіти загалом і мистецької освіти зокрема є ширше використання нових педагогічних технологій, а освітній процес спрямовувати не тільки на засвоєння здобувачами освіти знань і вмінь, що є характерним для традиційного навчання, а на особистісний їх розвиток.

З’ясовано, що вивчення мистецтва є невіддільною частиною всієї освітньої роботи в закладі освіти, яке поглиблює знання, залучає до вивчення предмета учнів початкової і середньої освіти, сприяє розвитку їхнього інтелекту, розширює світогляд. Автор доводить, що на уроках мистецтва, під час виконання практичних видів мистецької діяльності, доцільно використовувати різноманітні інтерактивні вправи, завдання, форми роботи. Такий підхід дозволяє активізувати процес засвоєння учнями мистецьких знань та вмінь.

На підставі ґрунтовного аналізу та представлення практичного педагогічного досвіду автор дійшов висновку, що творчий, креативний підхід до проведення уроків мистецтва в закладі освіти, використання інтерактивних технологій та нетрадиційних форм проведення позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, оскільки дає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень – можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать інші.

Критерії, показники та рівні сформованості професійних умінь учителів гуманітарних дисциплін в умовах інформаційного суспільства

Олена Зимовець — 2023-12-17

У статті розглядається проблема визначення рівня сформованості професійних умінь учителів гуманітарних дисциплін в умовах інформаційного суспільства. Автор розкриває зміст понять «критерій», «показник», «рівень», «професійні уміння» та висвітлює структуру професійних умінь учителів гуманітарного профілю з огляду на вимоги інформаційного суспільства. Спираючись на наукові праці дослідників, які розробляли критерії сформованості окремих педагогічних умінь, та, виходячи зі структури професійних умінь учителів гуманітарних дисциплін, обґрунтовано та розроблено критерії, показники та рівні сформованості вищезазначених умінь в умовах інформаційного суспільства. У статті надано детальний опис критеріїв, показників та рівнів сформованості професійних умінь учителів гуманітарного профілю на прикладі вчителя іноземної мови та окреслено перспективи використання розроблених критеріїв з метою діагностики рівня сформованості професійних умінь як досвідчених, так і майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.

Формування соціокультурних цінностей студентів в освітньому середовищі закладу фахової передвищої освіти

Юрій Ївженко — 2023-12-17

У статті розкрито сутність соціокультурних цінностей. Розглянуто різні наукові підходи до визначення основних характеристик соціокультурних цінностей. Встановлено, що соціокультурні цінності – це система переконань, поглядів, норм і стандартів, які формуються в суспільстві і визначають, як люди сприймають світ, взаємодіють між собою та з іншими членами суспільства. Соціокультурні цінності визначають, які дії та вчинки вважаються правильними і прийнятними та можуть бути основою для прийняття рішень у різних ситуаціях, можуть відігравати важливу роль у формуванні соціальних, політичних і економічних систем у суспільстві.

Визначені компоненти соціокультурних цінностей студентів ЗФПО: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий. З метою перевірки рівнів сформованості соціокультурних цінностей студентів розроблено діагностичний інструментарій, який охоплює критерії, показники та рівні. Запропоновано актуальні форми та методи просвітницької діяльності щодо формування соціокультурних цінностей студентів, що включає вивчення соціокультурних цінностей та корекції хибних уявлень про цінності.

Результати участі у міжнародних учнівських олімпіадах з фізики як показник ефективності роботи з обдарованою молоддю

Борис Кремінський — 2023-12-17

В основі ефективної роботи з обдарованою молоддю лежать соціальні, економічні, науково-педагогічні і психологічні чинники, тісно пов’язані між собою.

Поняття ефективності роботи з обдарованою молоддю є дуже різноплановим і багатогранним, тому на цьому етапі дослідження будь-який перелік показників та критеріїв оцінювання буде неповним, а спроби кількісно оцінити треба розглядати як попередні, експериментальні. Тому на попередніх етапах дослідження доцільно користуватися методами експертної оцінки ефективності роботи з обдарованою молоддю як якісного способу оцінювання.

Оскільки класичні міжнародні олімпіади, які наразі є найбільш авторитетними і престижними у світі, не використовують тестових завдань у тестовій формі то це, на нашу думку, свідчить про те, що не всі інтелектуальні досягнення найвищого рівня можна оцінити за допомогою тестових технологій.

Етапи мистецької підготовки здобувачів вищої освіти до організації музично-ігрової діяльності з учнями в умовах реалізації концепції Нової української школи

Наталія Мар’євич — 2023-12-17

У статті висвітлено інноваційні підходи до культурологічного спрямування мистецької підготовки здобувачів вищої освіти. Розглянуто вимоги до підготовки нової генерації конкурентоспроможних, цілеспрямованих, творчих фахівців у галузі музичної педагогіки. Проаналізовано досвід педагогів-музикантів, які збагатили світову та вітчизняну музично-педагогічну думку, сприяли розробці нових концепцій та підходів масового музичного виховання, формуванню художньо-естетичних інтересів і потреб обдарованої молоді. Обґрунтовано наукові погляди педагогів сучасності щодо якісної підготовки здобувачів вищої освіти у процесі реформування системи професійної освіти та реалізації концепції Нової української школи. Досліджено необхідність цілеспрямованого використання гри в роботі з учнями, що має великий педагогічний потенціал і найбільшою мірою створює атмосферу психічного комфорту. Автором проаналізовано види ігор, класифікацію музичних ігор, що можуть бути використані в освітньому процесі. Розглянуто музично-ігрову діяльність молодших школярів як освітньо-виховний феномен, як засіб употужнення соціалізації дитини в процесі доцільного включення її в добровільну, художньо спрямовану, полікультурно оснащену колективну взаємодію. Схарактеризовано перспективні напрямки інноваційної підготовки здобувачів вищої освіти до організації музично-ігрової діяльності, котрі інтерпретуються як спеціально створені педагогічні умови, що необхідні для забезпечення ефективності фахової підготовки. Науковцем запропоновано вивчення на бакалавраті спецкурсу «Практикум з організації музично-ігрової діяльності в освітньому процесі НУШ», охарактеризовано етапи мистецької підготовки здобувачів вищої освіти, висвітлено перспективні напрямки інноваційної підготовки майбутніх учителів початкових класів з використанням авторських ігрових прийомів, мультимедійних технологій, інтернет-мережі, графічного, відеозображення, музично-ігрових проєктів, описано зміст і структуру матриці гри, запропоновано приклади тематично-інтегрованого підходу до використання музичних ігор в освітньому процесі Нової української школи.

Інтегрування української вищої освіти в Європейський освітній простір: модель процесу та досягнуті результати

Оксана Мельник — 2023-12-17

У статті досліджується процес інтеграції української вищої освіти в європейський простір вищої освіти в ході реалізації положень Закону України «Про вищу освіту», згідно з Угодою про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом та Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки, якими визначено і закріплено курс на зближення у сфері вищої освіти в рамках Болонського процесу через покращення якості та підвищення важливості вищої освіти в суспільних процесах; гармонізацію систем вищої освіти; поглиблення співробітництва між закладами вищої освіти обох сторін; розширення автономії університетів; активізацію академічної мобільності та зростання її ефективності.

У процесі дослідження:

- запропоновано модель інтеграції вищої освіти України в європейський простір вищої освіти та досліджено механізми її впровадження;

- вивчено та з євроінтеграційних позицій оцінено повноту прийнятих рішень та реалізованих заходів щодо розвитку вітчизняної системи вищої освіти, модернізації структури вищої освіти і національної рамки кваліфікацій, впровадження сучасних стандартів та освітніх програм, принципів та механізмів їхнього розроблення та введення в дію;

- проаналізовано роль Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як ключової ланки завершеної системи якості, оцінено його інтегрованість в європейську систему якості та відповідність загальноєвропейським підходам і критеріям;

- досліджено участь українських університетів в європейських програмах мобільності. Встановлено, що ці процеси відбуваються за європейськими практиками, узгоджуються з цілями, визначеними Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032 роки, і є суттєвими кроками до підвищення якості вітчизняної вищої освіти на її шляху в Європейський простір вищої освіти;

- установлено, що деякі складові євроінтеграційного процесу ще перебувають у процесі реалізації. Стримувальними факторами є складний та довготривалий процес входження України в ЄС та спровоковані РФ військові дії на території України;

- наголошено, що значних зусиль потребуватиме відбудова України в післявоєнний період загалом, відновлення та розвиток вищої освіти, зокрема, через втрати, понесені внаслідок агресії РФ. Знадобляться прийняття нових рішень та невідкладні практичні заходи на державному, регіональному та інституційному рівнях.

Проблеми формування позитивної мотивації навчальної та науково-дослідної діяльності бакалаврів в умовах фахової підготовки в педагогічному коледжі

Майя Мороз — 2023-12-17

У статті розглянуто проблему фахової підготовки здобувачів освіти першого освітнього рівня «Бакалавр» у педагогічному коледжі. Автори наголошують на тому, що проблема формування позитивної мотивації навчальної діяльності бакалаврів надзвичайно гостра та потребує активного вирішення.

Метою статті є аналіз фахової підготовки здобувачів першого освітнього рівня «Бакалавр» в КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», а також з’ясування особливостей формування мотивації навчання студентів та визначити шляхи покращення ефективності формування в них позитивної мотивації навчальної та науково-дослідної діяльності.

Доведено, що ретельне дослідження проблеми мотивації навчання здобувачів освіти в умовах закладів фахової передвищої та вищої освіти, зокрема, коледжів, заслуговує на особливу увагу адже, як свідчить практичний досвід, проблеми виховання та навчання сучасних студентів у педагогічному коледжі дуже пов’язана з їхніми віковими особливостями. Важливо враховувати й об’єктивні процеси, що відбуваються сьогодні у нашій країні та безпосередньо впливають на становлення й формування особистості студента. Автори звертають увагу на стан психологічного стресу та тривожності здобувачів освіти, викликаний воєнними діями в нашій країні, на фоні чого виникає страх за майбутнє, хвилювання за батьків та родичів, котрі перебувають сьогодні у зонах активних бойових дій. Невпевненість у власному майбутньому також призводить до невизначеності, розгубленості, втрати життєвих пріоритетів.

Отже, фахова підготовка сучасних здобувачів освіти першого освітнього рівня «Бакалавр» у межах педагогічних коледжів передбачає удосконалення навчально-методичної діяльності та активізацію наукового потенціалу науково-педагогічних працівників, подальше залучення студентів до участі у всеукраїнських та міжнародних конференціях, семінарах, тренінгах, конкурсах, фестивалях; посилення мотиваційного компонента навчальної діяльності студентів, розкриття творчого потенціалу кожного здобувача освіти.

Описано досвід фахової підготовки здобувачів першого освітнього рівня «Бакалавр» науково-педагогічними працівниками КЗВО «Барський гуманітарно-педагогічний коледж імені Михайла Грушевського», проаналізовано діяльність науково-педагогічних працівників та студентів гуманітарно-педагогічного факультету.

Духовний вплив засобами мистецтва

Наталія Сідаш — 2023-12-17

У статті розкриваються проблеми сучасної епохи глобалізації та важливість розвитку духовності студентів. Водночас розглядаються питання виховання духовності, що є невіддільною функцією освіти. У статті стверджується, що мистецтво сприяє вихованню духовності студентів. Реалізуючи духовну роль, мистецтво використовує красу, щоб залучити душу до духовного зростання. Мистецтво також використовує емоції, які можуть посилити різні аспекти послуг, які надає мистецтво. У дослідженні також наводиться програма виховання у студентів духовності засобами мистецтва «Дослідження світу, в якому ми живемо». Ціль навчальної програми – створити зв’язки між мистецтвом і духовністю. Наводяться приклади вправ цієї програми та частково описується вплив, який вона має створений на студентів. Також надаються результати опитувань студентів.

Духовно-моральний вимір сучасного українського суспільства: у контексті єдності поколінь

Лідія Сліпчишин — 2023-12-17

В історичній ретроспективі розкрито формування духовної основи українського суспільства. Кожна нація зацікавлена у найретельнішому вивченні свого минулого, бо воно є не лише свідченням її ролі і величі, але й дає розуміння передумов перемоги, причин поразок і жертв. Показано вплив історико-археологічних досліджень на процес самоідентифікації та духовно-моральне зростання українського суспільства, розуміння світосприйняття сучасної людини, а також ті глобальні зрушення, які нині спостерігаються на нашій планеті та в Космосі. Найменш відомі наукові відкриття і долі вчених, які шукали докази впливів Всесвіту на духовне життя населення, зокрема українців. Сьогодні зібрано велику кількість інформації, що наблизило розв’язання фундаментальних питань духовної спадщини українців. Наукові праці археологів через артефакти, знаковий зміст речей дозволили пізнати образи часу їхнього створення та розкодувати сутність тогочасного соціокультурного середовища. Ідеї, почуття та матеріальна спадщина сформували міст між минулим і майбутнім у контексті єдності поколінь українців. Наведено інформацію про космічний вимір розвитку культури і світогляду, яка на тлі глобальних природно-кліматичних і космічних змін здатна цілісно передати розуміння історії людства. Наголошено, що стійкість України як структури визначають якості, які виховуються поколіннями, перевіряються трагічними подіями, кризовими ситуаціями, війнами. У цьому сенсі актуальною є проблема духовно-морального виховання молодого покоління українців.

Роль фольклору в житті сучасного суспільства

Антоніна Сторожук — 2023-12-17

У статті розглядаються проблеми духовності сучасної молоді, що є ознакою свідомої зрілості та розвитку суспільства. Увагу зосереджено на впливі фольклору на формування національної свідомості та самоідентифікації молодого покоління. Автор статті наголошує на нагальній потребі суттєвого посилення уваги кожної нації до національних святинь, підняття на вищий рівень проблем національного виховання серед молодого покоління та формування в молоді належної поваги до нетлінних багатовікових надбань свого народу, в отриманні (особливо в спільноті молодих) ґрунтовних відомостей і сучасних систематизованих знань про народну творчість (фольклор).

Метою статті є з’ясування та наукове обґрунтування ролі фольклору у формуванні духовної культури особистості, що є запорукою сталого розвитку сучасного суспільства в цілому.

Обґрунтовано суспільну необхідність у тому, щоб у запропонованих процесах, що передбачають впровадження нових технологій національного спрямування в практику роботи зі здобувачами освіти, повинно знайти природне поєднання традиційних і сучасних знань про фольклор, який у сьогоденні виступає не як мистецтво, а ретельно опрацьована система магічних ритуалів, колосального значення езотеричний код, розшифровка якого лише розпочинається.

З’ясовано, що за вагомими результатами досліджень генетики, кожна людина успадковує від свого роду не тільки фізичні, а й духовні властивості. Однак, щоб пізнати в цілому духовність народу (чи будь-якої людини, зокрема) необхідно, щонайменше, пізнати в багатьох поколіннях духовність предків.

Автор зазначає, що, як показав плин історії, духовність це особливе й багатогранне явище, що характеризується непересічними якостями це не матеріальні й не тілесні якості. Тому, нашу увагу слід загострити на дещо фундаментальному (основоположному), що серед іншого, вирізняє духовність. Слід загострити нашу увагу на тому, що духовність завжди наповнена національно-культурною ідентичністю.

Український фольклор здійснювати дає змогу сьогодні цілеспрямовано формувати загальнолюдські норми моральної свідомості, розвивати морально-етичні почуття, ставлення та звички поведінки молоді. Досить важливою на сучасному етапі розгляду стає повага до праці, трудових традицій, знарядь праці, звичаїв, пісень та розваг, нарешті – могил наших мудрих та співучих предків. Усе це дороге для нас, і як особиста пам’ять людини формує її совість, шанобливе ставлення до рідних та близьких, до родичів та друзів – старих друзів, тобто найбільш вірних, з якими їх пов’язують спільні спогади, – так і історична пам’ять народу формує моральний клімат та суспільство загалом, у якому живе цей народ.

Проблеми становлення особистісно професійної компетентності майбутніх учителів в процесі фахової підготовки

Олена Федорцова — 2023-12-17

У статті висвітлюється проблема професійної компетентності майбутніх учителів, зокрема особистісно професійної компетентності, визначається поняття «компетентність». Аналізується сучасна соціокультурна ситуація у світі, яка зумовлює необхідність вивчення майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін, іноземної мови, що стає інструментом полікультурного розвитку особистості, яка навчається, та сприяє усвідомленню себе як культурно-історичного суб’єкта. Досліджуються аспекти синергетичної складової компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутнього вчителя. Підкреслюється необхідність єдності особистісного, змістового, процесуального та результативного компонентів загальнопедагогічної підготовки, забезпечення відкритості підготовки вчителя актуальним педагогічним теоріям та практичним ідеям, орієнтації на практичну підготовку.

Автором акцентовано на становленні особистісно-практичній моделі підготовки, яка розглядається на основі єдності навчально-пізнавальної (особистісно зорієнтованої), рефлексивної, навчально-ігрової (квазіпрофесійної) діяльності та особистісного досвіду студентів. Головна увага приділена педагогічним умовам формування особистісно-професійної компетентності майбутніх вчителів, розвитку мотивації навчання студентів, оволодінню ними різними видами знань та умінь, формуванню різноманітної навчальної діяльності за допомогою інноваційних методик, як модель формування стратегій «VUCA-Prime», зіткнення смислів П. Хакуза, Q-Storming Х. Грегерсена, розвитку мовленнєвої діяльності.