Подання

Керівництво для авторів

Під час подання рукопису до журналу автори підтверджують його відповідність усім встановленим вимогам, вказаним нижче. Зміст статті повинен бути оригінальним, актуальним для закордонної та вітчизняної педагогічної науки, не опублікованим ніким раніше і не поданим до публікації в інші видання.

За зміст статті, достовірність наведених фактів, точність цитування, дат тощо відповідає автор (автори).

У разі виявлення невідповідності поданої роботи переліченим вимогам, виявлення суттєвих текстових або змістових запозичень без належних посилань, а також у випадку незадовільного наукового рівня матеріали будуть відхилені редакцією.

• Файл із матеріалами має бути документом у форматі Microsoft Word. Формат файлу – .DOC, .DOCX.
• Текст має відповідати вимогам стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів  розділу "Про журнал".
• Матеріали мають бути оформлені відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання з бібліографічних посилань».
• Стаття, що подається, незалежно від наукового статусу авторів, наукового ступеня та звання обов’язково повинна супроводжуватися належним чином завіреною рецензією доктора педагогічних наук, який (яка) не є співавтором роботи.

Рішення про публікацію статті в журналі приймається за результатами експертизи, що має три складові:

– оригінальність поданих матеріалів (перевірка тексту на плагіат);

– відповідність матеріалів технічним вимогам видання;

– «сліпе» рецензування матеріалів щодо новизни і наукового рівня їхнього змісту.

Редакційна колегія має право редагувати та скорочувати подані матеріали. Неопубліковані статті, а також електронні носії та ілюстрації авторові (авторам) не повертаються.

Вимоги до матеріалів, що подаються для публікації, та процедура розгляду

Матеріал, що надсилається для публікації, має містити постановку проблемних теоретичних і практичних питань, дидактичні та методичні розробки, пропозиції щодо розробки нових напрямів педагогічної науки і нових технологій навчання, описи результатів конкретних наукових розвідок та інші наукові напрацювання, проблематика яких відповідає спеціальностям:

011 – Освітні, педагогічні науки;

013 – Початкова освіта;

014 – Середня освіта (за предметними спеціальностями);

015 – Професійна освіта (за спеціалізаціями).

Усі автори повинні дотримуватися принципів академічної доброчесності та стандартів, викладених в етичних принципах журналу. Зокрема, неприпустимим є плагіат, подання дубльованих текстів до різних видань, а також авторам не варто зловживати самоцитуванням та посиланням на власні публікації.

Матеріали, науковий зміст яких не відповідає зазначеним вище спеціальностям, у журналі не публікуються.

Обсяг статті має бути в межах від 0,5 до 0,8 др. арк., (від 20 000 до 32 000 знаків), за потреби збільшення обсягу публікації можливе за згодою редакції журналу.

До розгляду приймаються наукові* статті за вказаними спеціальностями, що містять:

1) індекс УДК; ПІБ автора, науковий ступінь, вчене звання, посаду, місце роботи; ORCID ID, Email;

2) назву статті;

3) анотацію статті, ключові слова українською та англійською мовами;

4) постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими й практичними завданнями;

5) аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми;

6) формулювання мети статті;

7) виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

8) висновки роботи і перспективи подальших досліджень у визначеному напрямі;

9) список використаної літератури та інших джерел інформації, що містить не менше 7 і не більше 15 джерел (окрім педагогічних публікацій історичного спрямування). Список, за можливості, має містити посилання, на зокрема на закордонні та сучасні вітчизняні публікації;

10) транслітерований список літератури та інших джерел інформації.

*Примітка: науковою вважають статтю, яка містить результат теоретичного або експериментального дослідження, що має сенс з наукового погляду, призначена для публікації в науковому виданні.

Видавниче оформлення структурних елементів статті

Анотація як скорочена форма представлення наукового тексту, має бути інформативною, зрозумілою, чітко і логічно викладеною, обсягом 200–250 слів. Обов’язкові вимоги до анотацій: інформативність (без загальних слів); змістовність (має відображати основний зміст статті та результати досліджень); структурованість. В анотації рекомендують повідомляти про нові результати та дані довгострокового значення, важливі відкриття, висновки, що спростовують наявні теорії, а також дані, що, на думку автора, мають важливе практичне значення.

Для перекладу назви, анотації та ключових слів англійською мовою авторам рекомендують залучати професійного перекладача. Текст має бути літературно грамотним.

Під час набирання основного тексту потрібно дотримуватися таких загальних норм і технологій:

Технічні параметри: формат А4, поля – по 2 см з усіх боків. Відступ абзацу – 1,25 см, інтервал між абзацами – 0 см, вирівнювання по ширині (виставляти в діалоговому вікні «Абзац»). Гарнітура Times New Roman Cyr, 14 пунктів, без переносів, одинарний міжрядковий інтервал. Заборонено форматувати абзаци за допомогою пробілів і табулятора. Допустиме виділення символів (фрагментів тексту) напівжирним шрифтом та курсивом.

Згадувані в тексті прізвища науковців, дослідників потрібно вказувати за алфавітом: В. Вернадський, А. Іоффе, М. Корольов, П. Кюрі, Е. Ленц, Е. Резерфорд та інші. На початку зазначаються ініціали (ім’я), а потім прізвище вченого.

Потрібно уникати набирати текст лише великими літерами. Сторінки нумерувати не треба.

Рисунки та таблиці варто нумерувати. Формули потрібно набирати в редакторі Equation Editor, вставляти в таблицю.

Таблиці слід створювати автоматично через меню «Таблиця – Вставити таблицю» й нумерувати послідовно. Праворуч над назвою таблиці слід розмістити напис «Таблиця», позначивши її номер. Назву таблиці треба подавати посередині сторінки симетрично до тексту, не виділяти курсивним накресленням. На всі таблиці треба обов’язково робити посилання у тексті («табл. ….», «у табл. …», «див. табл. …»).

Для створення діаграм і графіків доцільно використовувати різні відтінки одного кольору, щоб указати градієнт змін. Посилання на ілюстрації в тексті слід вказувати, зазначаючи їхній порядковий номер («рис. …», «у рис. …», «див. рис. …»).

Між словами ставити тільки один пробіл.

Розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-) та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами.

Не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, (25°; 5'; 30'').

Відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри  (Т. 5; ч. 12; § 7; № 24; С. 125–132); загальноприйняті позначення одиниць вимірювання від попередньої цифри (11 пуд.; 500 грн; 25 км; 7 млн; 75 тис.).

Відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (Т. Г. Шевченко); скорочення після переліків (типу і т. д.), перед іменами та прізвищами (ім. М. П. Драгоманова), перед географічними назвами (м. Вінниця, с. Старі Петрівці, р. Десна).

Скорочення типу 80-ті, 2-го слід друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс).

Лапки треба використовувати у варіанті « ».

Апостроф має виглядати так ’.

Дати слід подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. потрібно ставити нерозривний пробіл: 1861 р., 1945–1947 рр., ХV–XVIII ст. Якщо дати наводяться в дужках, то «рр.» писати не слід: (1945–1947).

У сполученнях, що означають десятиліття, між датами слід ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, слід подавати через похилу риску (2022/2023 навчальний рік; 2021/22 бюджетний рік).

Часові та числові інтервали слід оформляти через тире без пробілів (січень–лютий; 125–152).

Авторські акценти варто виділяти курсивом або напівжирним шрифтом, але не підкреслюванням. Усі ілюстрації, графіки та таблиці треба розміщувати безпосередньо у тексті, відразу за тим абзацом, змістом в якому міститься посилання на них (а не у кінці документа).

Вебпосилання у тексті має супроводжуватися повними коректними адресами URL.

Список використаних джерел має містити не менше 7 і не більше 15 джерел. Список, за можливості, має містити посилання, зокрема на закордонні та на сучасні вітчизняні публікації. Назву списку треба виділити жирним шрифтом.

Список джерел слід оформляти відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання з бібліографічних посилань» та розміщувати в алфавітному порядку.

Посилання на джерела в тексті подавати за зразком: [5, с. 287], де 5 – номер джерела за алфавітом у списку використаних джерел, 287 – сторінка з відповідним текстом. Посилання на декілька джерел одночасно подаються так: [2; 5; 12] або [3, с. 11; 8, с. 125; 12, с. 471]. Посилання на архівні джерела – [12, арк. 217, 227 зв]; за наявності зазначайте URL або DOI.

Вимоги до оформлення транслітерованого латиницею списку використаних джерел «REFERENCES»:

назву підзаголовку слід виділити напівжирним шрифтом, 11 пт, прописними літерами, вирівнювання по центру;

cписок використаних джерел, оформлений мовою статті, необхідно транслітерувати латиницею або, якщо у назви джерела є також англійська назва, написати її англійською (вирівнювання по ширині);

за наявності, у вебпосиланнях зазначайте DOI;

після кожного посилання необхідно в дужках вказати мову оригіналу джерела, наприклад (in Ukrainian) або (in English).

Матеріали публікації мають бути у такій послідовності:

індекс УДК (абзац з вирівнюванням за лівим краєм жирним шрифтом);

Відомості про автора (авторів): ініціали та прізвище автора/авторів (абзац з вирівнюванням за правим краєм жирним шрифтом);

вчене звання, науковий ступінь, посада (абзац з вирівнюванням за правим краєм);

місце роботи: назва установи, населеного пункту (якщо його назва не входить до назви установи), назва країни для іноземних авторів (абзац у дужках з вирівнюванням за правим краєм);

персональна e-mail адреса (окремий абзац з вирівнюванням за правим краєм);

ідентифікатор ORCID ID (єдиний міжнародний реєстр учених) – http://orcid.org/;

назва статті (жирний шрифт, абзац без відступу першого рядка, вирівнювання за центром);

анотація статті українською мовою (курсив, абзац з вирівнюванням по ширині) з ключовими словами після анотації з абзацу;

ПІБ авторів, назва статті, анотація, ключові слова англійською мовою (елементи оформляти аналогічно до тих, що й українською мовою).

текст статті за вказаною структурою:

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими і практичними завданнями.

Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми.

Формулювання мети статті.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Висновки роботи і перспективи подальших досліджень у визначеному напрямі.

Список використаних джерел

REFERENCES

2. ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ

                                          Список використаних джерел

1.  Колебошин В., Колебошин С., Кремінский Б. Засади формування освітнього середовища для здійснення дистанційного навчання (на базі педагогічної системи Рішельєвського наукового ліцею). Нові технологій навчання: збірник наукових праць. ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Київ, 2021. Вип. 95. С. 130‒140. https://doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.

2. Методичні рекомендації щодо розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти у 2019/2020 навчальному році. Лист ІМЗО № 22.1/10-2876 від 22.08.19 року. URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/65463/.

3. Shannon D. M.,   Bradshaw C. C. Print versus electronic surveys: A Comparison of Response Rate, Response Time, and Costs of Mail and Electronic Surveys. Journal of Experimental Education, vol. 70 (2), 2010.  рр. 179–192. doi: https://doi.org/10.1080/00220970209599505

                                                         REFERENCES 

1. Koleboshyn V., Koleboshyn S., Kreminskyi B. Zasady formuvannia osvitnoho seredovyshcha dlia zdiisnennia dystantsiinoho navchannia (na bazi pedahohichnoi systemy Rishelievskoho naukovoho litseiu). Novi tekhnolohii navchannia: zbirnyk naukovykh prats. DNU «Instytut modernizatsii zmistu osvity».  Kyiv, 2021.  Vyp. 95.  S. 130‒140. https://doi.org/10.52256/2710-3560.95.2021.15. [in Ukrainian].

2.  Metodychni rekomendatsii schodo rozvytku STEM-osvity u zakladakh zahal'noi seredn'oi ta pozashkil'noi osvity u 2019/2020 navchal'nomu rotsi. Lyst IMZO № 22.1/10-2876 vid 22.08.19 roku. URL: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/65463/. [in Ukrainian].

3. Shannon D. M.,   Bradshaw C. C. Print versus electronic surveys: A Comparison of Response Rate, Response Time, and Costs of Mail and Electronic Surveys. Journal of Experimental Education, vol. 70 (2), 2010.  рр. 179–192. doi: https://doi.org/10.1080/00220970209599505. [in English].

3.  ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ СТАТЕЙ

Наукові статті, що надійшли до редакції проходять через інститут рецензування.

Форми рецензування статей: внутрішня; зовнішня.

Відповідальний редактор визначає відповідність статті профілю журналу і направляє її на рецензування двом фахівцям, докторам чи кандидатам наук, що мають близьку до теми статті наукову спеціалізацію. Автору статті не повідомляють, хто є рецензентом.

Терміни рецензування в кожному окремому випадку визначаються відповідальним редактором з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статті.

У рецензії мають бути висвітлені наступні питання:

відповідність змісту статті заявленій у назві темі;

відповідність статті сучасним досягненням науково-теоретичної думки;

доступність статті читачам, на яких вона розрахована, з точки зору мови, стилю, розташування матеріалу, наочності таблиць, діаграм, малюнків тощо;

доцільність публікації статті з урахуванням наявних публікацій з теми;

визначення позитивних сторін і недоліків статті, виправлень та доповнень, що мають бути внесені автором;

відсутність запозичень з робіт інших дослідників без належного посилання на останніх;

висновок про можливість опублікування рукопису в журналі: "рекомендується", "рекомендується з урахуванням виправлення зазначених рецензентом недоліків" або "не рекомендується".

Рецензії завіряються відповідно до порядку, встановленого в установі, де працює рецензент.

Наявність позитивної рецензії не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймається редакційною колегією.

Статті авторів без наукового ступеня та аспірантів приймаються з рецензією наукового керівника або фахівця з науковим ступенем у зазначеній галузі знання.

Після прийняття редколегією рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар інформує про це автора і вказує терміни публікації.

Рецензії зберігаються у редакційній колегії наукового журналу.

Якщо стаття є результатом проєкту, фінансованого певною установою, цей факт обов’язково зазначається автором. Матеріали рецензуються протягом місяця, після чого автор повідомляється про рішення редколегії відносно публікації статті.
Редколегія не несе відповідальності за зміст публікацій. Відповідальність за зміст статей несе автор. Редколегія залишає за собою право перевірки статті на наявність плагіату та гарантує авторові захист авторських прав під час рецензування та розгляду статті редколегією. Процес рецензування є анонімним та забезпечує рівні можливості для всіх авторів, додаткових умов для публікації крім тих, що зазначені у цих правилах, не існує. Редколегія дотримується принципу вільного доступу до всіх матеріалів, що опубліковані у науковому журналі.

ПРОТИДІЯ ПЛАГІАТУ

Журнал дотримується політики нульової терпимості  до плагіату.

Редакція повідомляє авторів, що вони несуть повну персональну відповідальність за автентичність змісту та унікальність статей. З метою уникнення некоректних запозичень або використання результатів дослідження третіх осіб просимо авторів дотримуватись етики наукового цитування.
Авторів також просять перевіряти на плагіат, щоб уникнути будь-якої неприємної ситуації. Необхідно надати правильні цитати на всі місця подібності та добре перефразувати, навіть якщо цитата надається.

З метою протидії плагіату редакція здійснює наступні кроки:
- За рішенням відповідального редактора стаття перевіряється на наявність запозичень з робіт третіх осіб без відповідних посилань на джерело за допомогою комп’ютерної програми;
- Рецензент під час рецензування статті робить висновок про відсутність або наявність плагіату в статті.
Якщо в процесі редакційного опрацювання статті виявиться, що у статті наявний плагіат (самоплагіат), він має бути або усунутий автором (авторами), або статтю редакцією журналу буде відхилено без додаткових коментарів.

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СТАТЕЙ:
1. Представлення статті для публікації вважається згодою автора на розміщення повного її тексту в мережі Інтернет на офіційних сайтах наукового збірника "Нові технології навчання", НБУ імені В. І. Вернадського, ЖДУ імені Івана Франка.
2. Статті, що надходять, розглядаються редакційною колегією протягом місяця.
3. Редакційна колегія має право відправити статтю на додаткове рецензування.
4. Редакційна колегія має право здійснювати наукове і літературне редагування матеріалів, що надійшли, при необхідності скорочувати їх за погодженням з автором, або, якщо тематика статті становить інтерес для журналу, направляти статтю на доопрацювання автору.
5. Редакційна колегія залишає за собою право відхилити статтю, яка не відповідає встановленим вимогам або тематиці журналу.