Становлення «Я»-концепції майбутнього вчителя початкової школи у контексті міжособистісної взаємодії

Анотація

У статті йдеться про актуальну проблему професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя  у контексті розвитку «Я»-концепції педагога на підставі «суб’єкт-суб’єктної» парадигми та її аналізу  у психолого-педагогічній літературі. Акцентовано на міжособистісній взаємодії суб’єктів педагогічної освіти. Розкрито сутність «Я»-концепції  як достатньо усталеної  системи знань,  уявлень і переживань особистості, що  охоплює духовне «Я», психічне «Я», соціальне «Я» і фізичне «Я». Наголошено, що для вчителя   важливим є усвідомлення власного професійного «Я», яке може  формуватися  у процесі ідентифікації зі значущими у професійному відношенні людьми, їхніми проявами в педагогічній діяльності. Представлено результати дослідження проблеми формування готовності майбутніх учителів початкової школи до міжособистісної взаємодії у ситуації конфлікту дітей із батьками  на засадах педагогіки партнерства Нової української школи. У цьому напрямі розроблено авторську модель (концептуально-цільовий, змістовий, технологічний, результативний блоки) та відповідну технологію (організаційно-цільовий, практично-діяльнісний, оцінно-рефлексивний етапи). Представлено узагальнені результати експерименту з формування готовності студентів до міжособистісної взаємодії у ситуації конфлікту дітей із батьками в особистісній, мотиваційній, оцінювальній сфері, що передбачає створення системи професійних відносин. Кількісний та якісний аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив стійку тенденцію до зростання показників досліджуваної  готовності майбутніх учителів, що підтверджує ефективність запропонованих авторської моделі й технології її формування.