ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ОСВІТИ
Ключові слова:
позитивні та негативні освітні тенденції, ціннісно-смислові орієнтири педагогічної теорії та практики, універсальна парадигма розвитку, ювілейна доповідь Римського клубу, системна криза освітньої галузіАнотація
Розглядаються дві групи тенденцій – позитивна і негативна, які не тільки взаємно суперечать, але й певним чином доповнюють одна одну, створюючи парадоксальну картину освітніх трансформацій. Серед негативних освітніх тенденцій виявляються такі: тенденція, яка спрямовує навчальний процес на інформаційноцентровану суб‟єкт-об‟єктну освітню парадигму; тенденція, що орієнтує школу і учнів на фрагментарні відомості про світ; тенденція, яка відображає процес формування споживача, нетворчу прагматичну істоту; тенденція, яка орієнтує освіту на сприйняття людини як засобу та інструменту, яка спрямовується на прагматичний контекст космосоціоприродного буття. Серед позитивних тенденцій розвитку світової освіти диференціюються такі: зміна парадигми навчання (від репродуктивної “школи пам‟яті” до творчо-продуктивної “школи мислення”); зміна парадигми пізнання (від орієнтації на зовнішню соціально-педагогічну реальність та дисциплінарну модель освіти – до спрямованості у глибини свого “Я” через рефлексію, критичне мислення, самосвідомість); зміна місії освіти (від підготовки підростаючого покоління до життя – до забезпечення умов формування особистості, що перебуває у процесі самовдосконалення та формує соціальні умови свого життя).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олександр Вознюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Із зазначенням авторства - Некомерційна - Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 (CC Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0)