Нормативно-правове забезпечення британських освітніх реформ неолейбористських урядів Тоні Блера

Анотація

Вивчення позитивного закордонного досвіду в царині реформування шкільної освіти може стати одним із важливих чинників розбудови українського шкільництва. У цьому плані особливо цікавою та корисною для нас є реформаторська діяльність британських неолейбористських урядів, очолюваних Тоні Блером у 1997–2008 рр. Багаторічні послідовні реформи шкільництва, проведені блерівськими урядовцями, суттєво змінили на краще загальну ситуацію в середній освіті Сполученого Королівства. Інноваційний потенціал здебільшого продуктивних неолейбористських освітніх реформ вартий усебічного вивчення для можливого застосовування і в українських загальноосвітніх закладах. Мета статті – характеристика британського досвіду реформування загальної середньої освіти, здійсненого урядами Тоні Блера, з позиції можливостей їхнього творчого використання в українському шкільництві. Методи дослідження: теоретичні – загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, необхідні для вивчення ключових документів неолейбористських освітніх реформ урядів Тоні Блера й наукових студій із досліджуваної проблеми); конкретнонаукові – діахронний аналіз і контент-аналіз, застосовані з метою характеристики неолейбористських реформ; системно-функціональний аналіз, який дав змогу встановити теоретичне підґрунтя досліджуваних явищ; метод наукової екстраполяції, використаний для визначення перспектив можливого втілення британського досвіду структурних реформ у системі загальної середньої освіти в Україні. Загалом послідовна робота неолейбористських урядовців із структурного реформування британського шкільництва значно розширила можливості вибору освітніх послуг, їхньої персоналізації та підвищення якості навчання. Завдяки неолейбористському реформуванню британська загальна середня освіта отримала визначальні структурні перетворення на всіх рівнях функціонування. Модернізації сучасного українського шкільництва може сприяти ознайомлення з блерівським досвідом диверсифікації середньої освіти в поєднанні з неодмінним дотриманням рівних освітніх можливостей і соціальної справедливості; персоналізація навчання; неухильне перетворення школи з виключно навчального закладу на осередок громадського життя. Загальний інноваційний потенціал блерівських освітніх реформ потребує подальшого ґрунтовного вивчення й дослідження.