ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ У ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі визначення ролі позашкільної освіти у виявленні і розвитку обдарованості, а саме художньої обдарованості вихованців. У процесі дослідження проаналізовано психолого-педагогічні джерела з проблематики дослідження з метою уточнення змісту понять «обдарованість», «художня обдарованість». Розкрита сутність цих понять. З’ясовано, що виявлення обдарованості – важка психолого-педагогічна процедура, а виявлення потенційної художньої обдарованості передбачає використання складних психологічних процедур. Сучасна психологічна наука об’єктивно оцінює пізнавальні можливості і природу даного феномена та займає позицію, відповідно до якої неможливо зробити остаточні висновки щодо наявності художньої обдарованості дитини, навіть за умови наявності незаперечних наукових даних щодо дитячої обдарованості, що передбачає використання обмежувальної характеристики – «дитина, що характеризується ознаками обдарованості». Зазначена характеристика виражає певне розуміння цілковитої складності і певної незбагненності даного феномена, що постає інтегративним особистісним новоутворенням та є динамічним, а не статичним, мінливим в залежності від відповідних зовнішніх і внутрішніх чинників феноменом. Показано, що дитяча художня обдарованість як динамічне явище постає динамічно нестійким змінним і може або зростати, або згасати, тобто безповоротно зникати; її вкрай складно зафіксувати як постійну величину з метою дослідження стандартними психологічними інструментами. При цьому художня обдарованість постає багатогранним феноменом, відрізняється різноманітністю форм вираження, що пояснюється особливостями інтеграції і своєрідності її компонентів в їх якісному та кількісному проявах. Обґрунтовані основні особливості дітей молодшого шкільного віку, виявлено специфіку роботи педагогів з ними.