Стратегії формування критичного мислення в контексті медіаосвіти

Анотація

Обґрунтовується методика розвитку критичного мислення в учасників медіаосвітнього процесу на основі орієнтальної логіки чотирьох альтернатив, що постає інноваційним освітнім ресурсом і виявляє певну наукову новизну. 

Зазначається, що критичне мислення, яке характеризує особистість людини як фундаментальну мету її розвитку та йде у фарватері формування творчого мислення, у формувальному і діяльнісному аспектах постає наріжним аспектом медіаосвіти, коли навколо формування й розвитку критичного мислення учнівської молоді має будуватися цілісний медіаосвітній процес. Нездатна до критичного осмислення дійсності людина має так зване "біполярне мислення", для якого характерні максималізм, догматизм, фрагментарність, кластерність, кліповість, мозаїчність пізнання та освоєння дійсності.

Орієнтальна логіка чотирьох альтернатив фіксує гносеологічну рівнозначність усіх можливих підходів до пізнання дійсності, коли у сфері відносин логічних термінів твердження та заперечення віддається перевага всім чотирьом логічним альтернативам: 1. чи твердження; 2. чи заперечення; 3. і те, й інше одночасно; 4. ні те, ані інше. За таких умов під критичним мисленням, що має реалізовувати чотири зазначені логічні альтернативи, розуміють творче мислення, що залучає три наріжні стратегії пізнання дійсності, такі як 1) однозначна дедуктивно-індуктивна лівопівкульова, 2) багатозначна традуктивна правопівкульова, 3) парадоксальна інтуїтивно-медитативна стратегія функціонального синтезу півкуль.