Парадоксо-орієнтована освітня парадигма

Анотація

Обґрунтовується парадоксо-орієнтована освітня парадигма. Показується, що актуальною є нова постнекласична освітня парадигма, яка має бути інтегративною, холістичною і передбачати інтеграцію теоретичних засад і практичних результатів наукових та педагогічних парадигм і напрямів. Аналіз загального змісту науки та філософії як форм суспільної свідомості, який ми провели у рамках побудови теорії синтезу знань, дозволяє дійти висновку, що становлення та розвиток нової постнекласичної наукової парадигми позначається на докорінному зрушенні суспільної рефлексії і суспільної свідомості від субстратно-речовинної, суб’єкт-об’єктної до субстанціонально-польової, резонансної суб'єкт-суб'єктної парадигми пізнання, від дискретно-атомарно-фрагментарного до цілісно-континуального, діалектично-парадоксального нелінійного світосприйняття, світобачення, світорозуміння. Зазначене реалізується у процесі синтезу раціональної та ірраціональної стратегій пізнання світу, зближення гуманітарних та природничих дисциплін та способів пізнання дійсності. При цьому парадоксально-нелінійне мислення має розвиватися завдяки парадоксальному дискурсу, що є одним із найважливіших методичних  прийомів сучасного педагогічного процесу. Звідси випливає важливий висновок про нагальну потребу у комплексному розробленні окремого напряму педагогіки – парадоксології, що має справу з розвитком в учнів та студентів нелінійного парадоксального творчого мислення. При цьому назріла необхідність не тільки реанімувати парадокс при вивченні точних та гуманітарних дисциплін, а й ввести спеціальний предмет – парадоксоведення, подібно до містичного богослов'я, яке є навчальним предметом у релігійних навчальних закладах.