ПЕДАГОГІЧНИЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ЕМПАТІЇ ТА АСЕРТИВНОСТІ У СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Ключові слова:
асертивність, асертивна поведінка, емпатія, міжособистісна взаємодіяАнотація
В основі педагогіки партнерства лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, що об‟єднані спільною метою та прагненнями, є рівноправними суб‟єктами освітнього процесу, відповідальними за результат. У статті проаналізовано особливості педагогічного впливу на розвиток здатності особистості до асертивної поведінки та емпатійного реагування. Зазначено, що основні структурні компоненти емоційного інтелекту – емпатія, комунікативна толерантність, асертивність – впливають на оптимізацію міжособистісного спілкування. Асертивність – це здатність до рефлексії, емоційної стійкості, впевненої поведінки та самостійності у прийнятті рішень. Асертивна особистість уміє слухати, розуміти, демонструє самоповагу та повагу, здатна до ефективного спілкування, ведення переговорів та досягнення робочого компромісу. Асертивна поведінка детермінується особистісними рисами, вплив яких визначається системою мотивації і ціннісними орієнтаціями особистості у процесі соціалізації. Вона впливає на вибір напрямку професійного розвитку, фахове самовдосконалення особистості протягом самостійного життя і реалізується на основі самоаналізу власного вибору, критичного осмислення ставлення інших до власних міркувань і вчинків, ідентифікації індивідуальних особливостей. Пропонується комплекс психодіагностичних методик для діагностики особливостей взаємозв‟язку емпатії та асертивності у суб‟єктів освітньої взаємодії.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олена Косигіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Із зазначенням авторства - Некомерційна - Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 (CC Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0)