Основні аспекти синергетичної теорії педагогічної дії

Анотація

Оскільки традиційна модель освітнього процесу (суб’єкт – суб’єкт / суб’єкт – об’єкт) постає лінійною сутністю і відповідає реальному стану речей лише у теоретичному наближенні, а будь-який реальний процес, як вчить синергетика, є нелінійною/цілісною сутністю, вкрай актуальним постає аналіз освітнього процесу з позиції нелінійної методології, що дозволяє окреслити основні аспекти нелінійної/синергетичної теорії педагогічної дії. Відтак, у статті розглядаються основні аспекти синергетичної теорії педагогічної дії у контексті наріжних аспектів, пов’язаних з певними психологічними, педагогічними та іншими синергетичними чинниками, які знайшли відображення у таких аспектах, як: феномен сенситивних фаз розвитку людини, універсальна парадигма розвитку (принцип гетерохронності щодо розвитку живих систем, теорією поетапного формування розумових дій), сугестопедична концепція освіти (гіпнопедія, сугестопедія, релаксопедія, ритмопедія), фазові стани психіки (метод «вибуху»), педагогічна синергетика (синергетичний ефект цілісності системи, метод «опорних сигналів», принцип «талант – це сума талантів», система взаємного навчання учасників освітнього процесу, метод евритмії, принципи гештальтосвіти (глобалізація, педагогічна інтеграція, фундаменталізація знань, методика укрупнення дидактичних одиниць), методика інфантилізації, методи вирішення педагогічного конфлікту, методи педагогічного впливу, що базується на концепції функціональної асиметрії півкуль головного мозку учасників освітнього процесу. На основі системно-кібернетичних аспектів керування соціальними системами (керівний чинник в системі виступає у вигляді найбільш рухомого і гнучкого елементу цієї системи) розроблена  модель використання тимчасових управлінських самокерівних цільових команд, Розроблено психоментальний, поведінково-емоційний сценарій розвитку людини в онто- та філогенезі, а також система педагогічної дії/впливу у контексті концепції  функціональної асиметрії півкуль головного мозку. Сформульовано алгоритми як ефективної (гармонійної) педагогічної дії, так і створення гармонійних (геніальних) творів мистецтва – зорових, слухових, зображальних, виражальних.